Корпорація рішень

Доморощеним «Шерлокам Холмсам» показали червоне світло

22.10.2011

Інформація отримана незаконно, з порушенням чинного законодавства України, або шляхом оперативно-розшукових заходів не уповноваженою на це особою не може бути доказом для обґрунтування обвинувачення у вчиненні злочину. Це випливає з рішення Конституційного Суду України, оприлюдненого 21 жовтня 2011 року.

Рішення було прийнято 20 жовтня 2011 року у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини 3 статті 62 Конституції України.

Нагадаємо, стаття 62 основного закону держави гарантує що: «Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням».

СБУ зокрема цікавило: як розуміти те, що “обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом” та як бути з доказами, отриманими в результаті оперативно-розшукової діяльності не уповноваженими на це особами. Зсилаючись на неоднозначну практику українських судів, щодо вивчення отриманих таким чином доказів, СБУ відправила своє подання до КСУ.

Конституційний Суд вирішив, що “в аспекті конституційного подання” обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах:

Простіше кажучи зібрана у такий спосіб інформація не буде доказом у кримінальній справі, і навіть більше, може бути розцінена як порушення закону. Та як бути з інформацією отриманою випадково? Чи може така фіксація злочину вважатися доказом у справі. Судячи з формулювань КСУ, застережень щодо цього немає.